зв'язаний елемент

1. n

1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок

2) вузол, петля

3) pl узи

4) зв'язок, сполучення

5) галстук, краватка

6) обов'язок; зобов'язання

7) тягар, клопіт

8) рівна кількість голосів (виборців)

9) амер. шпала

10) коса (волосся)

11) спорт. нічия

12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)

13) муз. ліга, знак легато

14) тех. зв'язок

15) буд. розтягнутий елемент; затяжка

2. v

1) зв'язувати, прив'язувати

2) зв'язувати, скріпляти узами

3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати

4) зав'язуватися, з'єднуватися

5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати

6) обмежувати умовами; робити застереження

7) сковувати; перешкоджати

8) амер. в'язати (у снопи)

9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися

10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)

11) (into) амер., розм. займатися (чимсь); братися (до чогось)

12) одержувати однакову кількість голосів

13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию

14) муз. з'єднувати знаком легато

15) амер. укладати шпали

* * *

1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба

2) звичн. pl узи; зв'язок

3) борг, зобов'язання

4) тягар

5) рівне число голосів ( виборці)

6) краватка

7) aмep. шпала

8) pl низькі черевики зі шнурками

9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасно

10) мyз. ліга, знак легато

11) мop. ( причальний) бридель

12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування

••

1) зв'язувати, прив'язувати

2) зв'язувати узами

3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнурувати

4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснути

5) aмep. в'язати ( у снопи)

6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими

7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)

8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)

9) одержувати рівне число голосів

10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)

11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою

12) aмep. вкладати шпали

13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпше

n ком., стр. ризик; рівень ризику; a ризикований

визначений ступінь можливості економічних або фінансових збитків, що пов'язані з непередбачуваністю, небезпекою, несподіваною подією тощо

═════════■═════════

abnormal risk надзвичайний ризик; abnormal insurance risk надзвичайний страховий ризик; accident risk ризик нещасного випадку; actual risk фактичний ризик; admissible risk прийнятний ризик; aggregate risk сукупний ризик; allowed risk дозволений ризик; alpha risk альфа-ризик; a posteriori risk апостеріорний ризик • ризик з досвіду; assigned risk встановлений рівень ризику; audit risk ризик аудиторської перевірки; average risk середній рівень ризику; aviation insurance risk страховий авіаційний ризик; beta risk бета-ризик • систематичний ризик; bilateral risk взаємний ризик; blind risk ризик, який не підлягає оцінці; breakage risk ризик поломки; business risk діловий ризик; buyer's risk ризик покупця; calculated risk розрахований ризик; central beta risk центральний бета-ризик; charterer's risk ризик фрахтувальника; collective risk колективний ризик; commercial risk комерційний ризик; company's risk ризик компанії; conditional risk умовний ризик; constant risk постійний ризик; consumer's risk ризик споживача; contractor's risk ризик підрядника; controllable risk контрольований ризик; conventional risk звичайний ризик; credit risk кредитний ризик; currency risk валютний ризик; customary risk звичайний торговельний ризик • ринковий ризик; customer's risk ризик споживача; current risks поточні страхові випадки; death risk ризик смерті; default risk ризик несплати боргу; del credere risk кредитний ризик; desired risk необхідний рівень ризику; diversiflable risk ризик, який можна диверсифікувати; economic risk господарський ризик • економічний ризик; entrepreneurial risk підприємницький ризик; estimated risk оцінка ризику • пробне передбачення ризику; exchange risk валютний ризик; excluded risk виключений ризик; extra risk окремий ризик • додатковий ризик; financial risk фінансовий ризик; fire risk ризик пожежі; foreseeable risk передбачуваний ризик; freight risk фрахтовий ризик; insurable risk ризик, який підлягає страхуванню; insurance risk страховий ризик; insured risk застрахований ризик; integrated risk сукупний ризик; interest rate risk відсотковий ризик; inventory risk ризик знецінення запасів; investment risk інвестиційний ризик; irreparable risk непоправний ризик; leakage risk ризик витікання; legal risk ризик, пов'язаний із порушенням закону; limited risk обмежений ризик • обмежена віповідальність акціонерів; liquidity risk ризик ліквідності; loading risk ризик при навантаженні; manufacturer's risk ризик виробника; manufacturing risk виробничий ризик; marine risk ризик при здійсненні морських перевезень; maritime risk ризик при здійсненні морських перевезень; market risk ризик ринку • ринковий ризик; marketing risk маркетинговий ризик; market liquidity risk ризик ринкової ліквідності; mean risk середній ризик; minimum risk мінімальний ризик; miscellaneous insurance risk різноманітні страхові ризики; moderate risk помірний ризик • зменшений ризик; mortality risk ризик смертності; negligible risk незначний ризик; noncontrollable risk систематичний ризик • ризик, що не піддається контролю; nondiversiflable risk систематичний ризик; noninsurable risk ризик, який не можна застрахувати; noninsured risk незастрахований ризик; non-sampling risk ризик, не врахований методикою вибірки; omnibus risk розподілений ризик; operational risk операційний ризик; overall risk сукупний ризик; overall audit risk узагальнений ризик ревізії; own risk власний ризик; owner's risk ризик власника; percentage risk відносний ризик у відсотках; perceived risk передбачений ризик; policy risk стратегічний ризик; posterior risk пізніший ризик; predetermined risk передбачений рівень ризику; price risk ризик ціни • курсовий ризик; producer's risk ризик виробника; production risk виробничий ризик; project risk ризик проекту; property risk майновий ризик; pure risk чистий ризик; relative risk відносний ризик; residual risk ризик • ризик, що не піддається поясненню; riot risk ризик, пов'язаний з конфліктом і безладдям • ризик бунту; sampling risk ризик вибірки; security risk загроза безпеці • ризик, пов'язаний з порушенням техніки безпеки; seller's risk ризик продавця; settlement risk ризик за розрахунками; shipper's risk ризик при розвантаженні; social risk соціальний ризик; special risk спеціальний ризик • окремий ризик; speculative risk спекулятивний ризик; standard risk нормальний ризик • стандартний ризик; systematic risk систематичний ризик; tenant's risk ризик орендаря; tolerated risk дозволений ризик; total risk сумарний ризик; transaction risk операційний валютний ризик; transport risk транспортний ризик; underwriting risk гарантійний ризик; undesirable risk небажаний ризик; un-diversifiable risk систематичний ризик; undue risk невиправданий ризик; unilateral risk односторонній ризик; uninsurable risk ризик, який не можна застрахувати; uninsured risk незастрахований ризик; unique risk незвичайний ризик • унікальний ризик; unloading risk ризик при розвантаженні; usual risk звичайний ризик; variable risk змінний ризик; vendor's risk ризик постачальника

═════════□═════════

against all risks проти всіх ризиків; at risk пов'язано з ризиком; at consignee's risk на ризик товароодержувача; at owner's risk на ризик власника; risk amount ризикована сума; risk analysis аналіз ризику; risks and perils of the sea ризик і небезпека морських перевезень; risk and uncertainty ризик і невизначеність; risk arbitrage арбітраж ризику; risk assessment процес оцінки ризику; risk-assuming capital ризиковий капітал; risk assurance страхування від ризику; risk aversion несхильність до ризику; risk-bearing пов'язаний з ризиком; risk-bearing capital ризиковий капітал; risk-bearing deposit ризиковий депозит; risk capital ризиковий капітал • капітал, що вкладається у ризиковане підприємство; risk category категорія ризику; risk control контроль ризику; risk control system система контролю ризику; risk cover перелік ризиків, охоплених страховим полісом; risk development зміна ризику; risk diversification диверсифікація ризиків; risk element involved врахований елемент ризику; risk equalization fund фонд вирівнювання ризику; risk evaluation оцінка ризику; risk-free rate безризикова відсоткова ставка; risk for own account ризик на власну відповідальність; risk hedging мінімізація ризику • хеджування ризику; risk insurance страхування ризику; risk insured застрахований ризик; risk management управління ризиком; risk measurement вимірювання ризику; risk of accidental loss of goods ризик випадкової втрати товару; risk of breakage ризик поломки; risk of carriage транспортний ризик; risk of collision ризик зіткнення; risk of contamination ризик забруднення; risk of conveyance транспортний ризик; risk of currency depreciation ризик знецінення валюти; risk of damage to goods ризик ушкодження товару; risk of default ризик невиконання зобов'язань; risk of default on payment for received goods ризик несплати за отриманий товар; risk of error ризик помилки; risk of exchange losses валютний ризик; risk of fire ризик пожежі; risk of leakage ризик витікання; risk of loss ризик втрати • ризик збуту; risk of miscalculation ризик прорахунку; risk of misinterpretation ризик неправильного тлумачення; risk of moisture ризик псування від вологи; risk of nonpayment ризик неплатежу; risk of principal ризик зниження вартості вкладеного капіталу; risk of seizure ризик захоплення вантажу; risk of theft ризик крадіжки; risk point точка ризику; risk premium премія за ризик; risk profile характеристика ризику; risk-prone схильний до ризику; risk quantification кількісний вираз ризику; risk-taking прийняття ризику; risk-weighted assets активи, зважені щодо ризику; risk-weighted capital requirements вимоги до капіталу, зваженого щодо ризику; risk weighting оцінка ризику; to accept a risk брати/взяти на себе ризик; to aggravate the risk збільшувати/збільшити ризик; to assess a risk оцінювати/оцінити ризик; to be a good risk бути надійним об'єктом страхування; to be a good credit risk бути надійним партнером • бути надійним компаньйоном • бути надійним учасником; to bear a risk нести ризик; to carry a risk нести ризик; to cover a risk покривати/покрити ризик страхуванням; to incur a risk брати/взяти на себе ризик; to insure a risk страхувати/застрахувати ризик; to insure against a risk страхувати/застрахувати від ризику; to lessen a risk зменшувати/ зменшити ризик; to prevent a risk запобігати/запобігти ризику; to reduce a risk зменшувати/зменшити ризик; to run a risk підлягати ризикові • підпадати/підпасти під ризик; to spread a risk розподіляти/розподілити ризик; to take a risk брати/взяти на себе ризик; to undertake a risk переймати/перейняти ризик • брати/взяти на себе ризик; to underwrite a risk підписувати/підписати поліс морського страхування

risk — ризико (зах. укр., діас.)

═════════◇═════════

ризик < фр. risque — можлива загроза < італ. risico; пор. ризико (зах. укр.) з італ. risico і польс. rysyko (ЕС-СУМ 4: 171; Фасмер 3: 485)

* * *

1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба

2) звичн. pl узи; зв'язок

3) борг, зобов'язання

4) тягар

5) рівне число голосів ( виборці)

6) краватка

7) aмep. шпала

8) pl низькі черевики зі шнурками

9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасно

10) мyз. ліга, знак легато

11) мop. ( причальний) бридель

12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування

••

1) зв'язувати, прив'язувати

2) зв'язувати узами

3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнурувати

4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснути

5) aмep. в'язати ( у снопи)

6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими

7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)

8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)

9) одержувати рівне число голосів

10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)

11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою

12) aмep. вкладати шпали

13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпше

ОЦІНКА - одне з основних (поряд з нормою та цінністю) понять аксіології (теорії цінностей) та логіки оцінок (формальної аксіології), яке відображає ціннісний аспект взаємодії дійсності та людини. О. може даватися за різними ознаками, проте найчастіше - добре/погано Ї. ї слід відрізняти від кваліфікації, в яку входять, окрім власне О., параметричні розрізнення типу "великий/малий". В О. завжди присутні суб'єкт О. (особа, соціум), з точки зору якого дається О., об'єкт О. (предмет, подія, стан справ), до якого відноситься О., а також оціночний предикат (оціночне відношення), що характеризується специфічними ознаками відношення суб'єкта до об'єкта О. (емотивність, емоціональність, раціональність). Структуру О. можна зобразити як універсальну модальну рамку, яка накладається на висловлювання і не співпадає з його логіко-семантичною і синтаксичною побудовою. Висловлювання з О. містить дескриптивну і недескриптивну (модальну) частини. Перша описує стан справ, друга висловлює щось з цього приводу. В О. завжди взаємодіють суб'єктивний і об'єктивний (дескриптивний, ознаковий) фактори, внаслідок чого встановлюється ціннісне відношення між суб'єктом і об'єктом О. Опозиція суб'єкт - об'єкт в оціночній структурі не тотожна протиставленню суб'єктивності та об'єктивності в семантиці. Суб'єкт спирається і на своє відношення до об'єкта 0., і на стереотипні уявлення про нього, і на шкалу 0., на якій розташовані його ознаки; в свою чергу, в об'єкті О. поєднуються суб'єктивні і об'єктивні ознаки. Оціночний та дескриптивний компоненти при цьому часто неподільні. Важливою частиною структури О. є її шкала, яка відбиває, з одного боку, відношення суб'єкта до об'єкта, а з іншого - властивості об'єкта. Вона неперервна, неоднорідна, має зони зростання, невизначеності (навіть відсутності) ознаки і норми. Суб'єкт дає О. на основі наявних з його ціннісної картини світу шкали та стереотипів, виконуючи операції порівняння. Емотивістські концепції виходять із того, що емоційний аспект О. є первинним, раціональний - вторинним, а сама О. не може бути верифікована ані як істинна, ані як хибна Н. атуралістські концепції оціночні значення прямо приписують об'єктам О. Зокрема, інтуїціоністи вважають оціночні властивості об'єктивною реальністю і намагаються логічно вивести їх із дескриптивних властивостей. Найчастіше смисл О. імплікативно пов'язаний з дескриптивним. В О. суттєва істинність встановлюється не відносно об'єктивного світу, а відносно концептуального світу учасників акту комунікації. Вона додає до пропозиціонального змісту висловлювання елемент, пов'язаний з прагматикою комунікації, відображає злиття семантики (власного значення мовних одиниць) і прагматики (умов реалізації комунікації), передбачає співіснування ціннісної і предметної картин світу.

зв’язаний [спарений] елемент пам’яті ЗППВ (стан якої може змінюватися при записі в інший комірка унаслідок дефекту ЗППВ типу “зчеплення»)

зв’язаний [спарений] елемент пам’яті ЗППВ (стан якої може змінюватися при записі в інший комірка унаслідок дефекту ЗППВ типу “зчеплення»)

Коген, Герман (1842, Косвіг, Анхальт - 1918) - нім. філософ. Засновник Марбурзької школи неокантпіанства. Проф. філософії Марбурзького ун-ту; у 1912 р. вийшов у відставку і переїхав до Берліна І. сторичне значення філософської школи, створеної К. та його учнями, полягає у спробі закласти основи філософської системи, яка б спиралася на ідеї гносеології Канта. Перший період наукової діяльності К. пов'язаний з інтерпретацією головних критичних трактатів Канта; другий - з розробкою власної філософської системи. У працях другого періоду відчувається вплив Канта, Маймона, Фіхте, Гегеля. Переосмислення філософії Канта К. пов'язує з виключенням з неї дуалізму "речей у собі" і свідомості, а також елементів матеріалізму О. сновним для філософії є питання про логічні засади понять математики, природознавства й етики. Тому найважливіше у філософії - "логіка чистого пізнання", мета якої - обґрунтування системи філософії. Філософія має бути не лише науковою за методом, а й за предметом. Теза про "іманентність буття свідомості" зближує Марбурзьку школу неокантіанства з школою "іманентів" (Шуппе), емпіріокритицизмом, а також з феноменологією Гуссерля. Центральним поняттям учення К. про математику є поняття безконечно малої величини, тому й метод він розглядає як метод обчислення безконечно малих величин. Оскільки реальність предмет отримує лише у числі, то в такий спосіб у межах філософії К. і на основі кантівської гносеології відроджується своєрідний піфагореїзм. Проте якщо в античному піфагореїзмі число розглядалось як онтологічна одиниця буття, монада, то для К. число - передусім методологічне поняття. Когенова концепція числа набуває рис функціоналізму. Звідси - акцент на відносності й релятивізмі. За К., істина релятивна, вона не є скарб, а лише процес його пошуку. Якщо логіка "чистого пізнання" орієнтується на математику, то "етика чистої волі" - на вчення про право і державу. Етика К. тяжіє до обґрунтування "етичного соціалізму". Подібно до того, як логіка встановлює категорії для наук про природу через математику, так і етика визначає результативні ідеї для наук про культуру через юриспруденцію. В людині чільним є статус юридичної особи. Держава - етичне поняття культури, мета історичного розвитку. Єдність держави гарантує лише ідея. З цієї точки зору, соціалізм - це ідея, рух до здійснення якої не має завершення. Вічність - головне поняття теорії соціалізму К.: в безконечному і вічному прогресі соціалізм є безконечно далекою метою, ілюзорною ідеєю. Більше того, етичні ідеали можуть бути можливою дійсністю лише за умови існування Бога, який, за К., також лише "методичне поняття".

[br]

Осн. тв.: "Кантова теорія досвіду" (1871); "Кантове обґрунтування естетики" (1884); "Система філософи". У 3 т.: "Логіка чистого знання" (1902); "Етика чистої волі" (1904); "Естетика чистого чуття" (1911).

ПОВЕДІНКА - процес зміни станів певної речі або істоти, що відповідає їхній внутрішній природі як цілому. Важливою для загального осмислення поняття П. є його етимологічна основа, що вказує на "поведення", "ведення" себе, "володіння" собою (behaviour); вужче значення П. також стосується здатності біологічних індивідів певним членом "тримати" себе, надавати своїй взаємодії із середовищем деяких сталих рис. У такому розумінні П. - типовий предмет біологічних (зокрема в етології), фізіологічних, психологічних досліджень (ключові терміни: "інстинкт", "навичка", "умовний рефлекс", "стимул", "потреба", "мотив" тощо). В осмисленні П. як власне людської характеристики здатність до самоорганізації позначає спосіб існування, активним чинником якого є усвідомлений волевияв самого суб'єкта П. Людська П. корелює зі складною системою цілей, мотивів, настанов, внутрішніх смислів, свідомих та неусвідомлених прагнень і потягів, завжди так чи інакше поєднаних і актуалізованих певним рішенням суб'єкта стосовно способу своєї присутності у світі. Водночас поняття людської П. ґрунтується на припущенні, що свідома вольова самодетермінація не є єдино визначальним чинником у житті людини; саме її взаємодія або зіткнення з іншими внутрішніми або зовнішніми чинниками (що їх вона незрідка сама й пробуджує) формує неповторну цілісність П. особистості або групи. Моральний аспект П. пов'язаний із розкриттям характеру і меж впливу на поведінковий процес моральних норм, цінностей та інтенцій людського суб'єкта, що реалізуються, визначальним чином, у його свідомому й відповідальному волевиявленні. Звідси неминучими при будь-якому морально-етичному аналізі людської П. виявляються припущення про її суб'єктний і відповідальний характер, наявність у ній певних елементів власне етичної раціональності тощо. Починаючи з кінця XIX ст. в західній психології й філософії мали місце спроби витлумачити й описати П. в її об'єктивованій формі, незалежно від внутрішніх регулятивних механізмів людської психіки, за моделлю "стимул - реакція" (Торндайк, Уотсон та інші представники біхевіоризму). Концептуально вразливі, такі спроби усе ж сприяли зосередженню уваги на специфіці самого феномена людської П. й запровадженню поведінкових моделей у різноманітні галузі сучасного гуманітарного пізнання.